Твір-есе «У чому неповторність таланту Лесі Українки». Вимоги до написання есе

Написати твір-есе  «У чому неповторність таланту Лесі Українки»? 

Есе - це літературний твір (зв'язний текст), що відображає позицію автора з якого-небудь актуального питання (проблеми).

Мета есе - висловити свою точку зору і сформувати несуперечливу систему аргументів, що обгрунтовують перевагу позиції, обраної автором даного тексту. Есе включає в себе наступні елементи:

1. Вступ. У ньому формулюється тема, обгрунтовується її актуальність, розкривається розбіжність думок, обгрунтовується структура розгляду теми, здійснюєте перехід до основного судження.

2. Основна частина. Тут є:

- формулювання суджень і аргументів, які висуває автор, зазвичай, два-три аргументи;

- докази, факти і приклади на підтримку авторської позиції;

- аналіз контраргументів і протилежних суджень, при цьому необхідно показати їх слабкі позиції.

3. Висновок. Повторюється основне судження, резюмуються аргументи на захист основного судження, дається загальний висновок про корисність даного твердження.

Оформлення матеріалів есе

Есе подається в електронному вигляді. Обсяг - до 3-х сторінок машинописного тексту в редакторі Word. Шрифт: Times New Roman, кегль - 12, інтервал - одинарний. Всі поля по 20 мм.

Вгорі праворуч вказується прізвище, ім'я, по батькові автора есе, місце навчання, клас. Далі - назва есе, потім через один пропущений інтервал розташовується текст.

Критерії оцінки матеріалів есе

При оцінюванні матеріалів необхідно враховувати наступні елементи:

1. Подання власної точки зору (позиції, відносини) при розкритті проблеми;

2. Розкриття проблеми на теоретичному рівні (в зв'язках і з обгрунтуваннями) або на побутовому рівні, з коректним використанням або без використання наукових понять в контексті відповіді на питання есе;

3. Аргументація своєї позиції з опорою на факти соціально-економічної дійсності або власний досвід.

Зразок

Про Лесю....

Якби Леся Українка жила в ХХІ столітті, у неї був би Instagram і сотні сотень підписників. Ну, скажіть, хто ще з тогочасних письменників має стільки фото? І різних!

Вона була тогочасною мажоркою. У хорошому сенсі цього слова. Батьківських коштів вистачало не лише на освіту, але й видати першу поетичну збірку. Та ще й замовити редагування не кому-небудь, а вічному грантоїду Івану Франку :)

Фактично, це те саме, що купити доньці власне шоу на провідному телеканалі. Або щось не менш піарне. Але вона була того варта.

Вона не була революцінеркою. Це вже пізніше придумали: треба ж було її кудись вписати з цими її мавками, касандрами, камінними господарями, блакитними трояндами й досвітніми вогнями. Вона була брендом. Крутим брендом. Тогочасним брендом на українське. Бо зі своїми європейськими поглядами й батьківськими статками могла б назватися, ким завгодно. А назвалася Українкою.

Якби Леся жила сьогодні, то активно вела би ФБ, писала у твітер, мала профіль на LinkedIn, фрилансила перекладами, а на YouTube збирала перегляди на відео кобзарів і лірників. Адже це вона вперше скористалася фонографом, щоб лишити нам у спадок 56 фонографічних валиків із записами українських дум і пісень, датованих 1904-1910 роками. Просто в ті часи не було SoundCloud.

По заміжжі вона бідувала: не годилося батькам утримувати заміжню пані. Але це - окрема історія. Як і та, що перед смертю їй так хотілося ожини, так хотілося ожини...

Якби Леся Українка жила у ХХІ столітті, її акаунт сьогодні був би завалений котиками, сердечками та квітами. І десь в коментарях писав би до неї віршами Лукаш, і зізнавався у коханні Перелесник.

Бо вона така класна. Просто суперова.